Найсильнішою загрозою суспільства можуть бути не професійні злочинці, а звичайні люди, які діють нерозумно. Це викладено в роботі Карло Чиполли "Закони глупості людської", яка досліджує феномен людської глупості та її вплив на суспільство.
Карло Чиполла, італійський історик економіки, у своїй книзі "Закони глупості людської" стверджує, що людська глупість не має меж та не залежить від освіти, соціального статусу чи культури. Згідно з автором, ці люди здатні принести шкоду іншим та не отримати від цього жодної вигоди, і саме через це вони є небезпечнішими за бандитів чи професійних злодіїв.
Перший закон Чиполли стверджує, що ми постійно недооцінюємо кількість "болванів" у суспільстві. Люди часто дивуються, коли ті, кого вони вважали розумними, виявляються глупцями. Другий закон підкреслює, що глупість не залежить від інших якостей: люди або народжуються глупцями, або ні.
Чиполла виділяє п’ять основних законів глупості, серед яких ключовим є третій: "болван – це людина, яка завдає шкоди іншим, не отримуючи при цьому жодної користі для себе". Дослідження показують, що частота появи глупості залишається стабільною у різних соціальних групах та культурах, незалежно від рівня освіти чи соціального статусу.
Серед прикладів особливо небезпечних глупців – керівники та політики, яким їхні посади дають можливість завдати ще більшої шкоди. Демократичний процес, на думку Чиполли, також не є страховкою від проникнення таких індивідуумів у владні структури. Автор пропонує усвідомити небезпеку, яку представляють ці люди, та намагатися уникати взаємодії з ними.
| Закон Чиполли | Суть |
|---|---|
| Перший закон | Люди завжди недооцінюють кількість глупців серед нас |
| Другий закон | Глупість не залежить від інших якостей |
| Третій закон (золотий) | Болвани завдають шкоди іншим без вигоди для себе |
| Четвертий закон | Недооцінка небезпеки від взаємодії з болванами |
| П’ятий закон | Болван небезпечніший за бандита |
Такі висновки можуть мати вплив на розуміння соціальної динаміки та механізмів влади, що, в свою чергу, допоможе в створенні стабільніших та більш відповідальних суспільств.




