Увечері 5 вересня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту проти законопроєкту, який передбачає суворіше покарання для військовослужбовців за самовільне залишення частини (СЗЧ). Ініціатива зібрала кілька сотень людей, серед яких військові, ветерани та родичі захисників.
Подію організували під гаслом «Ні дискримінації військових». Однією з ініціаторок акції стала бойова медикиня та ветеранка Аліна Сарнацька. За словами активістів, вони вимагають не лише зняти з розгляду законопроєкт, а й ухвалити закон про військового омбудсмена та встановити чіткі терміни служби для мобілізованих.
Атмосфера та вимоги протестувальників
За даними hromadske, на Майдані зібралося близько сотні людей, які вигукували гасла: «Репресії – не дисципліна», «Козацькому роду права переводу». Станом на 20:30, за інформацією Інтерфакс-Україна, кількість учасників зросла до приблизно 200 осіб, і потік людей не зменшувався.
Протестувальники тримали плакати з написами:
-
«Захистимо тих, хто 11 років захищає нас»
-
«Виснаженого не судять, а підтримують»
-
«Вимагаємо закон про військового омбудсмена»
-
«Байдужість вбиває»
Історія питання
Законопроєкт, проти якого виступають учасники акції, передбачає посилення кримінальної відповідальності за СЗЧ. Автори документа пояснюють це необхідністю підтримувати дисципліну в армії під час воєнного стану. Водночас критики вважають, що надмірно жорсткі санкції можуть призвести до криміналізації виснажених та травмованих військових, які потребують реабілітації, а не тюремних термінів.
У 2022–2023 роках подібні ініціативи вже викликали хвилю суспільного резонансу. Тоді правозахисні організації наголошували: посилення покарання не вирішує проблеми системно — необхідні механізми психологічної підтримки та соціальної адаптації військових.
Безпека заходу
Порядок під час акції забезпечували співробітники Нацполіції, зокрема підрозділ Поліції діалогу. Станом на вечір, зафіксованих порушень чи провокацій не було.
Аналітика
За оцінками експертів, нинішній протест демонструє зростання напруження в суспільстві навколо питань мобілізації та служби. На фоні тривалої війни дедалі актуальніше постає проблема балансу між дисципліною армії та правами військових. Запровадження інституту військового омбудсмена, якого вимагають учасники протесту, могло б стати важливим кроком для врегулювання конфліктних ситуацій і захисту прав захисників.
-
90% військових дисциплінарних проваджень у 2023 році стосувалися самовільного залишення частини або невиконання наказів.
-
Лише 15–20% випадків були пов’язані з реальним ухиленням від служби, решта — із психологічним виснаженням та відсутністю ротацій.
-
У країнах НАТО існують альтернативні механізми: реабілітаційні центри, програми психологічної допомоги, тимчасове відсторонення від служби.
