Президент Південної Кореї Лі Дже Мьон заявив, що Сеул може вжити «додаткових заходів», якщо Україна не визнає домовленості про конфіденційність передання військовополонених із КНДР та публічно не вибачиться. Київ заперечує існування такої домовленості.
У дописі в соціальній мережі X Лі Дже Мьон стверджує, що саме українська сторона нібито попросила не розголошувати деталі передання полонених і що сторони «домовилися про конфіденційність». За його версією, Україна згодом в односторонньому порядку оприлюднила цю інформацію.
«Коли президент Республіки Корея, висловивши максимальну дипломатичну стриманість, заявив, що йому шкода через ситуацію, у відповідь українська сторона заявила, що жодної домовленості не було, фактично назвавши главу іншої держави брехуном».
Лі Дже Мьон, президент Південної Кореї
Президент Південної Кореї також заявив, що після заклику Сеула визнати факт домовленості та вибачитися Україна заговорила про нібито наближення військового зіткнення між Південною та Північною Кореями.
«Висловлюю серйозне розчарування Україною, яка, на нашу думку, намагається спровокувати початок війни на Корейському півострові. Якщо Україна й надалі відмовлятиметься визнавати факт домовленості та публічно вибачатися, ми вживатимемо додаткових заходів».
Лі Дже Мьон, президент Південної Кореї
Лі Дже Мьон не уточнив, яких саме заходів може вжити Сеул. Він зазначив, що суперечка стосується авторитету та гідності громадян і держави.
Позиції Києва та Сеула
Публікація президента Південної Кореї стала відповіддю на заяву міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. Він сказав, що Південна Корея є важливою та висловив щиру надію на врегулювання дипломатичного непорозуміння.
Суперечка між Києвом і Сеулом виникла після виступу президента Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН 23 вересня. Тоді він заявив, що Україна передала Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
Південна Корея звинуватила Україну в порушенні домовленості про конфіденційність. Водночас українська сторона заперечує, що така домовленість існувала.
27 вересня Сеул заявив, що хоче отримати від України офіційні пояснення та вибачення. Згодом Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало з цього питання українського повіреного.
