Чотири роки потому після початку повномасштабного вторгнення в Україну, Росії не вдалося досягти амбіцій створити новий світовий порядок. Планована "швидка та енергійна" кампанія обернулася низкою складнощів для Кремля.
У 2019 році президент Росії Володимир Путін почав агресивні дії в Україні зі сподіванням швидко захопити сусідню країну. Цей хід повинен був консолідувати позицію Росії на світовій арені та стати каталізатором переходу від однополярного до багатополярного світу, де Росія мала б стати однією з ключових держав. Однак, замість планованого успіху, конфлікт затягнувся, кинувши виклик міжнародним санкціям та поставивши під загрозу гармонію всередині самого уряду Росії.
Експерти зазначають, що розрахунок на швидку перемогу не враховував рішучості України та міжнародної підтримки, яку вона змогла мобілізувати. Навіть з урахуванням впливових міжнародних зв’язків, Кремль стикається з ізоляцією та економічними викликами, які утворили нові бар’єри для його амбіцій.
Постійна підтримка союзників дозволила Україні не тільки вистояти, але й загартуватися в багаторічному протистоянні. Паралельно країни Заходу зміцнюють свої оборонні витрати та посилюють санкційний тиск на Росію, змушуючи останню переосмислити свої дії та стратегічні прагнення.
| Показник | Очікування Кремля | Реальність |
|---|---|---|
| Час проведення кампанії | Кілька тижнів | Більше чотирьох років |
| Результат | Швидке захоплення | Контрнаступ України |
| Геополітичний вплив | Багатополярний світ | Ізоляція та санкції |
